Аналітика

Квоти на експорт цукру до ЄС і нестабільна ситуація з його реалізацією змушують українських аграріїв зменшувати площі під цукровим буряком або взагалі відмовлятися від вирощування культури.

Вівчарство в Україні — це недооцінений ресурс для продовольчої безпеки, підтримки армії та реабілітації ветеранів. Попри скорочення поголів’я, фахівці вбачають перспективу. Йдеться не лише про м’ясо та вовну, а й про одяг для військових, стратегічну сировину та терапію для тих, хто пройшов війну.

Нинішнього сезону ціни на зернові культури в Дунайському та Чорноморському регіонах зросли у півтора раза. Водночас на Чиказькій товарній біржі ф’ючерсний контракт на пшеницю за останній рік практично не змінився, проте для кукурудзи він зріс на 12-13%.

Ринок спаржі в Україні далекий від насичення. Попит передусім росте у великих містах, де і дохід населення вищий, і споживач розпробував продукт.

Аграрії, які посіяли високоолеїновий соняшник минулого року, не прогадали, адже сезон відзначився рекордними преміями на цю продукцію. Зазвичай частка ВО соняшнику в загальній структурі посівів культури складає 7-8%, а 2025 року експерти прогнозують її зростання до 10-12%.

Наразі 57% українського експорту прямує до Європи. 2021 року цей показник складав лише 36%. Такий різкий стрибок відбувся завдяки скасуванню обмежень на український імпорт з боку ЄС у 2022 році. Торік безмитний режим продовжили, проте на деякі чутливі товари, як-от цукор, мед, курятина, були встановлені мита. Дія цього спеціального регламенту добігає кінця вже в червні цього року, і поки що жодних сигналів про його продовження немає.

Минулого року в Україні працювало 135 зрошувальних насосних станцій та майже 312 км зрошувальних каналів, що належать до сфери управління Держрибагентства. Це дозволило вчасно розпочати та провести поливний сезон 2024 року.

Уже декілька років поспіль на світовому ринку соняшникову олію витісняють ріпакова та соєва, а пальмова зрівнялася з нею в ціні. Водночас Україна втрачає лідерство у виробництві соняшникової олії. Цього сезону в січні був найменший рівень покриття українських заводів соняшником за останні 18-20 років.

Кліматичні зміни пришвидшуються. І якщо раніше їх можна було фіксувати раз на 5-10 років, то нині все відбувається набагато швидше — щороку аграрії стикаються з новими викликами.

Для олійних цей сезон видався доволі непростим: недобір урожаю соняшнику та його стримані продажі призвели до зниження виробництва соняшникової олії, натомість зросла переробка сої. За неї бралися навіть ті переробники, які раніше не займалися цією культурою, адже на ринку відчувався дефіцит сировини.

Остаточна структура ярого клину в Україні формуватиметься залежно від стану перезимівлі озимих культур (орієнтовно у березні), кон’юнктури аграрного ринку, логістики експорту та матеріально-технічного забезпечення сільгосптоваровиробників.

Для українських молочарів 2024 рік видався сповненим викликів. Відключення електроенергії змушували їх працювати на дизельних генераторах 24/7, не припинялися навмисні обстріли аграрних підприємств російськими агресорами у прифронтових зонах, а через рекордну, за останні 70 років, спеку виробництво молока на деяких фермах зменшилося влітку до 45%.

За підсумками 2024 року найбільш рентабельними будуть олійні культури. Ріпак, зокрема, матиме показник до 60%, соя — до 40%, а соняшник — до 30%.

Через зменшення врожаю соняшнику, зокрема й в Україні, прогнозується скорочення експорту соняшникової олії з Чорноморського регіону на 18%. В Україні вже є ознаки того, що соя цього сезону посяде провідні позиції в переробці та конкуруватиме з соняшником.

Незважаючи на зменшення поголів’я практично в усіх напрямах тваринництва в Україні, галузь займає 33-35% від загального агропромислового сектору економіки. В надскладних умовах та невизначеності виробники знаходять можливість інвестувати в підвищення продуктивності та відповідності виробництва європейським стандартам.

Україна залишається важливим гравцем глобального ринку меду, адже постачає цей продукт до понад 40 країн світу. Торік експортовано 52 тис. т, а за перше півріччя 2024 року — 40,6 тис. т. І тут важливо зважати на два фактори: Україна має обмежувальні квоти на постачання меду на найбільший ринок та експортує мед-сировину для подальшого пакування.